З давніх часів квіти служили засобом любовного листування, були своєрідною мовою спілкування. Ця мова з'явилася в Європі в XVIII ст під назвою "салям", що в перекладі з персидської мови означає вітання. Квітка означала цілу фразу, включаючи відповідь, питання і побажання. Нас з мовою квітів вперше познайомив поет і перекладач Д.П. Ознобішин. Він переклав з персидської мови в 30-і роки XVIII ст книгу - "Салям, або мова квітів", де більше 400 квітам відповідала яка-небудь фраза.
Наприклад, надіслана обраниці конвалія, скаже: "Довго і таємно я любив тебе". Резеда означає: "Не твоя краса, а доброта полонила моє серце". Шипшина: "Чи можна тобі вірити?" Гіацинт: "Число бутонів вкаже тобі день зустрічі". Герань: "Мені таємно треба поговорити з тобою". Айстра: "Чи умієш ти любити постійно?" Волошка: "Будь простий, як він". Польова гвоздика: "Ти прекрасна". Квітка картоплі: "Ти затьмарюєш всіх!"
Маргаритка: "Я бажаю тобі всього найкращого". Піон: "Який ти догадливий!" Мак: "Ти наводиш сон".
Листочок троянди: "Ні". Черемха: "Як ти мене втішив!" От як, виявляється, красиво і мило можна спілкуватися.
Мова квітів, як і будь-яка інша мова з часом доповнювалася і змінювалася. Пропонуємо Вам сучасний словник квіткової мови:
гвоздика – пристрасть, любов, сміливість.
гіацинт білий - чарівність, краса.
дзвіночок – постійність в коханні;
жасмин - привабливість, добродушність;
ірис - пристрасність, запал;
лілія – величність, чистота;
магнолія - наполегливість, завзятість;
маргаритка – богиня долі;
незабудки – любов, слова - «пам’ятай про мене»;
троянда - любов, щастя, краса;
тюльпан червоний - освідчення в коханні;
тюльпан (всі кольори) - прекрасні очі;
фіалка - вірність, відданість;
цикламен - яскравість, надзвичайна скромність;
хризантема біла - правдивість;
хризантема червона – як і тюльпан, освідчення в коханні;
| 
